Друга за важливістю після Києво-Печерської лаври в Києві українська святиня знаходиться на Тернопільщині, в містечку Почаїв. Назва цього храмового комплексу, що є не лише на території Волині, а й на всьому Правобережжі найбільшим, – Почаївська Успенська лавра.
Про цю пам’ятку сакральної архітектури, яка щороку збирає десятки тисяч паломників, її славетне багатовікове минуле та сучасне життя можна прочитати далі.
Свято-Успенська Почаївська лавра: історія
Колись, ще за часів монголо-татарських нападів на місці величного храму заснували монастир ченці, які втекли з Києво-Печерської Лаври, намагаючись врятуватися від ворогів. Древні письмена засвідчують, що сталося це в 1240 році.
Тієї середньовічної епохи войовничі кочівники завдавали українським землям значних руйнувань. Монастир мав на меті забезпечити захист від ординців. Перші приміщення культової споруди, яка має назву Почаївська Лавра, збудували в товщі гір.
Найпершу будівлю – церковицю Успіння монахи звели з дерева. Місцем для неї обрали північний уклін пагорба.
Кам’яну церкву почали будувати трьома століттями пізніше. Такі роботи, що йшли досить жваво, ініціювала та фінансувала володарка відповідних земель – шляхтичка Ганна Гойська.
Поміщиця, яка до заміжжя носила прізвище Козинської, відома не тільки своїм спонсорством у забудові мурованого Почаївського храму та келій для монахів. Її дарами для монастиря стали маєтки та значні земельні угіддя. А найдорожчим скарбом, який передала Гойська ченцям, стала чудотворна ікона Богоматері.
У період з 1713 по 1831 рік монастир належав греко-католицькій церкві. Цього часу, точніше в 70-і роки XVIII століття, був зведений головний храм господа. Також добудували келії для ченців та трапезну.
Вшанована статусом Лаври святиня була 1833 року.
З приходом радянської влади Лавра Почаївська переживала тяжкі часи. Усі будівлі та приміщення у священних були відібрані. У стінах споруди, в якій раніше розташовувалася духовна семінарія, «совєти» цинічно влаштували музей атеїзму. Його експонатами стали старовинні книги та цінні речі.
А готель, в якому зупинялися паломники, тоді був переобладнаний на лікарню для душевнохворих.
Повернутися до вірян святиня змогла лише після здобуття нашою державою Незалежності.
5 серпня 1990 року храм відзначив 750 років від дня свого заснування. А починаючи з 1997 року, він офіційно підпорядковується юрисдикції УПЦ.
Архітектура Свято-Успенська Почаївська лавра
Храмовий комплекс є величавим архітектурним ансамблем. Легендарна Почаївська Лавра, історія якої налічує вісім століть, включає 16 будівель церков, дзвіницю, келії ченців та резиденцію архієпископа.
На фоні мальовничого ландшафту, серед гір та терас, святиня виглядає особливо урочисто й могутньо.
Комплекс доповнюють споруди оборонного призначення, зведені з каменю та дерева у вигляді башт і стін. Їх будівництво датується XVII століттям. Завдяки таким укріпленням та сторожовим вежам храм зумів вистояти, витримавши чимало ворожих облог.
Домінантним елементом є Успенський собор, розташований по центру монастирського комплексу. Відомо, що проєкт його був створений талановитим зодчим Готфридом Гофманом, а будівельні роботи, що тривали з 1771 по 1783 рік, очолював Петро Полейовський.
Скелясті тераси, які оточують місце, де знаходиться Успенська Почаївська лавра, підкреслюють її витончений силует. Бокові коридори храму обладнані круглими отворами. Через них проглядаються три яруси хорів.
Золоті куполи вражаюче виблискують під променями сонця, а стіни святині мають ошатний білосніжний колір. Висота верхівки собору складає 56 метрів, а побудований він на пагорбі, що вище за довколишню місцевість на 65 метрів.
Основна архітектурна лінія комплексу – стиль пізнього бароко з елементами католицизму. Фасад головної споруди, розташований під кутом до його базової осі, прикрашений двома баштами.
Інтер’єр святині являє собою хрестоподібне приміщення. Стіни його вирізняються вишуканим декором. Їх прикрашають шедеври іконопису та сюжетні малюнки, що розповідають про історичне минуле монастиря та відповідні змісту священних писань.
Відомо, що в ХІХ століття частина цих розписів була створена іконописцем Лукою Долинським. Пізніше, коли монастирю довелось пережити пожежу, реставрацією пошкоджених вогнем настінних малюнків разом із місцевими живописцями займався академік Васильєв.
Автором барельєфів та скульптурних композицій, які парафіянинам та туристам демонструє Почаївська Лавра сьогодні, був відомий зодчий Полієвський. Проєкт іконостаса, прикрашеного тридцятьма трьома іконами, створений академіком Нестеровим.
Дзвіниця храму, яка має п’ять ярусів, цегляна. Її вирізняє насичений декор. Вище цієї церковної вежі у всій Україні лише дві дзвіниці – одна з них належить Софійському собору, а друга – Києво-Печерській лаврі.
Двоповерховий надбрамний корпус демонструє архітектурний стиль класицизм. Він має фасад строгої прямокутної форми, доповнений портиком доричного ордену з чотирма колонами.
Цікаві факти про Свято-Успенську Почаївську лавру
Найменування святині походить від назви річки Почайної. Це притока Дніпра.
За непідтвердженими даними, на березі відповідної водної артерії колись знаходився монастир, з якого на Тернопільщину втекли від ординців ченці, що стали засновниками храму.
Спочатку вони не планували нічого будувати, а просто хотіли врятуватися від ворога та знайти місце для усамітнення і молитви.
Існує прадавня легенда, яка розповідає про те, що монахам було явлення Матері Божої. Її постать, оповиту вогняним стовпом, ченці побачили на скелі. На камені лишився слід від правої стопи Пресвятої Богородиці. Потім на цьому місці стало бити з-під землі джерело з цілющою, святою водою (воно б’є і понині).
Перша, дерев’яна споруда церкви була побудована нижче, ніж та, яку можна бачити зараз. Вона стояла біля підніжжя гори.
Довжина фасаду Успенського собору становить 54 метри, а його ширина – 40 метрів. У древньому православному храмі зберігається багато цінних реліквій. У їх числі – мощі преосвященного Йова, що зберігаються в печері, та мощі преподобного Амфілохія.
Дані про пожертвування Гойської на будівництво храму стали відомі з кременецьких земських книг – їх туди записувала сама поміщиця.
Коли храмовий комплекс будувався востаннє, його ощадливі власники дуже просили Гофмана, щоб він «не вигадував зайвого», аби «не тринькати грошей даремно».
Найновішими елементами, якими доповнилася в 1910-1013 році Почаївська Лавра (екскурсія до неї пропонується всіма профільними агенціями Тернополя), є дзвіниця, друкарня, надбрамний корпус та будівля Троїцького собору.
Найважчий із дзвонів святині важить понад 11 тонн, а всього в монастирі дзвонів 13. Акустика в храмі відмінна. Зараз його дзвін добре чути за 10 км, а раніше, як кажуть, він лунав утричі сильніше.
Чудотворна ікона святині є не лише неоціненною з погляду духовної, але й дуже коштовною – у неї оклад із щирого золота, а оздоблений цей образ інкрустацією з діамантів та рубінів.
За часів роботи Почаївської друкарні, розпочатої в 1730 році, було виготовлено 187 книг.
Екскурсійний тур Почаївська Лавра, що включає відвідини цієї знаменитої святині, є пізнавальним та досить насиченим. Після відповідної подорожі туристи розповідають про отримання величезної духовної наснаги.
Більше про цікаві місця Тернопільщини читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.