Адміністративний центр Тернопільщини, в якому лише близько 200 тисяч населення, можна назвати затишним та зеленим містом. У ньому є декілька чудових паркових зон, улюблених містянами та цікавих для заїжджих гостей.
Майже про всі парки в Тернополі, кожен із яких має власні родзинки, визначні місця та особливості, розповідає пропонована стаття.
Парки Тернополя: старий парк історія та особливості
Це зараз його називають Старим. А після заснування даного об’єкту, ініціатором та спонсором проєкту якого став бурмістр Володимир Мандль, відповідну паркову територію назвали Новим садом.
Історія
Будівництво цього парку розпочалося в середині ХІХ столітті. Керував проведенням таких робіт, що завершилися 1860 року, Бауер – львівський фахівець із садово-паркового мистецтва.
Раніше паркова територія являла собою пустир площею 7 гектарів з яристим ландшафтом. Після облагородження на ній з’явилися не лише доглянуті алеї, але й екзотичні рослини. Для тих, кого захоплюють із тропічною фауною парки, в Тернополі появилася оранжерея під склом.
Ця локація стала справжньою перлиною, слава про яку поширилася далеко за межі міста. Саме тому вона була обрана місцем для проведення сільськогосподарської виставки в 1887 році. Цей захід, що відбувся в Новому саду, був настільки визначною подією, що його відвідав навіть сам спадкоємець престолу Австрійської імперії.
1896 року у парку-саду встановили перший меморіал, присвячений 300-річчю підписання Брестської унії, а наступного – на одній із центральних доріжок встановили бюст В. Мандля, який був фундатором об’єкта.
До початку Другої світової війни нинішній Старий парк в Тернополі був осередком культурного дозвілля городян. На його доглянутій та естетично привабливій території відбувалися концерти та приймав глядачів Літній театр, на сцені якого проходили вистави за творами класиків.
У воєнні роки паркова зона сильно постраждала й стала занепадати, заростати. Упродовж кількох десятиліть вона перетворилась на гущавину. Реконструювати парк почали аж у 70-і. Повторно він був відкритий у 1977 році. Тоді цей зелений острівець отримав статус пам’ятника садово-паркового мистецтва та меморіального комплексу і нову назву – парк Слави.
За часів 1970-х–80-х років на його території з’явилося багато локацій монументальної специфіки, присвячених подіям минулої війни. До їх числа варто віднести алею Героїв-визволителів, монумент Слави та скульптуру «Материнський заклик».
Ім’я Старий парк (Тернопіль) цей зелений комплекс знайшов 1991 року. Останньою спорудою, зведеною в ньому 2008 року, стала дерев’яна церковиця Зарванницької Богоматері. Такий храм гармонійно доповнив урочисто-меморіальний ансамбль локації.
Особливості
Наразі площа даної паркової зони складає 5.4 га. Розташовується вона в центрі однойменного району міста.
Центральна алея парку є прямою й веде через всю його територію. Прогулюючись нею, можна оцінити велич пам’ятника «Мати-берегиня» роботи К.Сікорського та В.Садовника, пройти повз надгробні плити поховання загиблих воїнів та побачити високий курган Слави.
Також і парку є алея бічна. На ній представлені три взірці військової, танкової техніки часів Другої світової.
Рослинний світ даного об’єкту налічує сорок видів дерев та кущів. Серед них варто назвати модрину, тополю білу, ялицю, ялину, клен ясенелистий, граб та каштан. 16 порід дерев, що ростуть на відповідній території, є екзотичними або рідкісними.
Найвищим та найстарішим представником його фауни вважається срібляста тополя заввишки 28 метрів, що є ровесницею парку.
Адреса цього парку-меморіалу – вул. Генерала Шухевича. Із головного залізничного вокзалу до місця, де знаходиться парк в Тернополі з назвою Старий можна дістатися пішки хвилин за 15. Спершу слід вийти на вулицю Бійців дивізій «Галичина», далі – прямувати до вулиці Паркової, що прилягає до головної алеї.
Парк «Загребелля»: історія створення та флора і фауна парку
Регіональний ландшафтний заклад загальною площею 630 гектарів, до складу якого входить кілька зон, у тому числі заповідна, території регульованої і стаціонарної рекреації та господарська ділянка.
Про структуру та створення
Даний парк є надзвичайно масштабним об’єктом, що включає декілька цікавих для туристів та тернопільців локацій.
До їх числа варто віднести дендропарк, який є частиною вулиці Бережанської та Львівської, лісопарк «Кутківці», масиви лісових насаджень «Наука», розсадник ВАТ «Зелене господарство», Тернопільський ставок та розташоване поруч із відповідною водоймою лісове урочище «Пронятин».
Більшість туристичних маршрутів та пам’ятних місць зосереджені в зоні регульованої рекреації. У ній є екологічні стежки. Вирубка дерев, полювання на тварин та промислове рибальство на цій території заборонено.
У зоні стаціонарної рекреації зведено багато інфраструктурних будівель – це готелі, кемпінги, мотелі та інші заклади, в яких можуть оселятися відвідувачі заповідно-паркової території.
У Тернопільському ставку є гребний канал та намита частина, біля нього впорядкована пляжна зона.
Створений був парк «Загребелля» (Тернопіль) у 1994 році рішенням облради міста – у березні він буде відзначати свій 30-річний ювілей.
Заснування такого об’єкта мало двояку мету – зберегти рослинний та тваринний світ на окремих територіях та забезпечити умови комфортного відпочинку для городян і мандрівників.
Флора, фауна та цікаві факти
Паркова зона є місцем зростання багатьох червонокнижних рослин.
Прогулюючись нею, можна зустріти квіти рідкісного в Україні проліска білосніжного, лілії лісової та глечиків жовтих. Іншими мешканцями «Загребелля», що потребують охорони, є астранція велика, плавун щитолисник, латаття сніжно-біле, плавушник болотяний та пальчатокорінник м’ясочервоний.
Є можливість тут побачити також занесене до Червоної книги дерево, якого не мають інші парки (Тернопіль) – це вільха сіра. Ростуть у заповіднику і вовчі ягоди звичайні та пухирник. Вони теж знаходяться під загрозою знищення.
Дерева, які масово висаджені на території лісопарку – це здебільшого граб, липа звичайна, клен гостролистий та в’яз гірський. Порівняно невеликі ділянки відведені під акацію білу, сосну та ялину звичайну.
Тваринний світ «Загребелля» характеризується різноманітністю пернатих. У парку мешкають такі надзвичайно рідкісні птахи, як сорокопуд сірий та гоголь. Загалом на його території налічується майже три десятки видів представників пернатої фауни. Сім із них охороняються законодавством.
Цей величезний зелений масив – не тільки безсумнівно красивий парк (Тернопіль), але й дивовижною різноманітністю своїх ландшафтів.
Тільки у ньому можна побачити водночас простори водойм, заплави й низькі тераси, хвилясті межиріччя, балки з широким пласким дном та мальовничі придолинні схили.
А ще це єдиний у області парковий заклад, на території якого відвідувачам дозволяється розпалювати багаття.
Адреса даного парку – вул. Родини Барвінських, 4. Знаходиться він приблизно в 2 км від центральної частини Тернополя.
Парк імені Тараса Шевченка
Це одне з найулюбленіших місць відпочинку містян та туристів, що випромінює затишок і дарує романтичну атмосферу й пропонує чимало унікальних куточків для любителів селфі та професійних фотосесій.
Сторінки минулого
Створювався парк ім. Шевченка в Тернополі в період з 1950 по 1953 рік. Ініціатором цих робіт були представники міської громадськості та міські комунальні підприємства.
У 1951 році почалося облагородження Тернопільського ставка. Довкола водойми стали висаджувати дерева. Загальна площа насаджень склала 16 гектарів. Під паркову адаптували територію заплави Серету, яка щовесни заливалася водами повені.
Церемонія урочистого відкриття парку відбулася в 1953 році. На той час ще тривала активна відбудова міста після війни.
Двома роками пізніше на базі озера був заснований перший та єдиний на той час у країні спортивний морський клуб. Дивно, але така організація з’явилася в місті, розташованому в сотнях кілометрів від моря.
У даному клубі працювало кілька секцій, що давали можливість займатися вітрильним, водномоторним спортом та дайвінгом. Його база включала різноманітні судноплавні засоби – від човнів та шестивеслових шлюпок до швертботів та скутерів.
Колись у тернопільському парку Шевченка було багато кіосків, що продавали його відвідувачам солодощі та напої, випічку та морозиво, а ще в ньому розташовувалася більярдна.
«Єлисейські поля» та мальовнича набережна в парку з’явилися порівняно недавно – раніше на їх місці розташовувався пляж.
На замітку відпочиваючим та допитливим
Це ідеальне місце, де погуляти в Тернополі (парк) однаково полюбляють дорослі й діти, молодь та люди поважного віку.
Відпочивальників вабить красива набережна з аераційними фонтанами, струмені яких ллються прямо на озерну гладь, збурюючи білу піну на воді.
Родзинкою закладу є «Єлисейські поля» із барвистими клумбами та ефектним вертикальним озелененням. Їх завсідниками є представники молодого покоління. Теплої пори року тут працює просто неба кінотеатр.
Приваблює паркова зона й рибалок. Завзятих риболовів з вудками можна часто побачити біля води з набережної. Деякі фанати риболовлі займаються своїм хобі на острівці Закоханих.
Добиратися до цього шматочка суші вплав не потрібно – до нього веде місток, на бильця якого можна побачити безліч замків. Ці замки вішають на міст, а також на спеціальні ковані дерева, що є в парку Шевченка, закохані. Вони вірять у прикмету, що таким чином можна зміцнити та увіковічити свої романтичні почуття.
Цікава для фото локація з каменю та металу розташована біля входу – вона зображає мініатюрну мапу старого міста. Ще один доречний для світлин куточок – альтанка, біля якої відкривається захоплюючий краєвид ставка.
Хоч скільки парків в Тернополі не є, а тільки єдиний із них, той, що імені Тараса Шевченка, дозволить безплатно заряджати смартфон – для цього в ньому обладнані спеціальні сонячні батареї.
Концерти під час свят тут відбуваються на яскравій сцені. Ландшафтний дизайн закладу доповнюють кам’яні скульптури.
А ще в даному парку, що розташовується між вулицями Замковою та Білецькою, багато затишних лавочок з елегантними кованими елементами та є навіть раритетна колонка-качалка – для тих відвідувачів, які захотіли втамувати спрагу.
Парк національного відродження
Колишня назва цього популярного закладу, площа якого займає понад півсотні гектарів, – парк Комсомольський. А історія його починається з 1978 року.
За роки Незалежності даний об’єкт змінив своє обличчя – воно набуло сучасних обрисів, стало більш динамічним та стильним.
Про природу парку
Флору, яку демонструє Парк національного відродження (Тернопіль), не можна назвати одноманітною. Парковий фонд включає дерева та кущів близько 60 видів.
Найбільше на його просторах росте каштанів кінських та кленів ясенелистих. Також тут височіють масиви верб (білої, козячої та вавилонської). Ялина на парковій території присутня звичайна та колюча, береза – бородавчаста та пухнаста.
Серед хвойних дерев та кущів, поширених у даній зоні, варто назвати туї та ялівець різних видів.
На алеях висаджені стрункі тополі – пірамідальні, канадські та берлінські.
Кілька років тому рослинне царство відповідного місткого парку поповнили екзотичні дерева, зокрема темнокора береза чорна, яка має кілька стовбурів, та клен японський – із незвичайною кроною форми парасольки.
На особливу увагу заслуговує висаджене на цій території каркас західний, яке ще називають деревом «кам’яним» або «залізним». Відомо, що деревина цієї унікальної породи настільки щільна, що вона навіть тоне у воді. «Кам’яні» дерева є довгожителями – живуть вони до 200 років.
Поруч із парковою зоною, поблизу «Співочого поля», знаходиться гідрологічна пам’ятка місцевого значення – «Кузьмовичеві джерела».
Минуле й сучасність парку відродження
З самого початку в парку були обладнані місця для відпочинку тернопільців, локація для проведення концертів та інших масових заходів, фонтан та пам’ятники.
Колишня гідротехнічна споруда фонтану, що мала досить монументальний вигляд, називалася «Олімпіада». У ній могли хлюпатися діти.
Кілька років тому ця локація отримала новий вигляд – фонтан став відкритим. Між його мініатюрними струмочками приємно бігати та ходити у жаркий день.
Сцена «Співочого поля», що формою нагадує половину рупора чи капелюха, майже не змінилася. Зміни торкнулися лише її декору, що доповнився написом та зображенням герба міста.
Колись за молодими деревами проглядався урбаністичний пейзаж мікрорайону «Сонячний». Тепер вони виросли – високі та розлогі крони скрили багатоповерхівки.
Окрасою доріжок парка стало популярне нині, коване вертикальне озеленення.
Не так давно впорядкували нову бруковану пішохідну доріжку, що проходить від центрального входу до фонтану. Це колоритне покриття замінило колишнє асфальтоване.
Також на території парку з’явився майданчик для дітей з обмеженими можливостями. Даний ігровий включає обладнання у вигляді каруселей, гойдалок, навчальних стендів, адаптованих для розвитку малечі з особливими потребами.
Було б доцільно згадати є ще один заклад, розповідаючи про парки Тернополя – адреса цього об’єкту: розвилка вулиць Торговиця та Російська, а його назва – гідропарк Топільче. Проте цей гідрологічний парк заслуговує на окрему розповідь.
Більше про цікаві місця Тернополю читайте в розділі Туризм на нашому порталі.
